Миколаївський НВК - Сторінка практичного психолога

. Миколаївський НВК - Сторінка практичного психолога

	Миколаївський НВК
	Вторник, 30.04.2024, 12:55
	Приветствую Вас Гость \| RSS

Меню сайта

Наш опрос

Відвідувачі

Цей день в історії

Офіційно

Статистика

Онлайн всего: 1

Гостей: 1

Пользователей: 0

Шкільний психолог

Маєвська Ольга Дмитрівна практичний психолог

«Не можна вилікувати тіло – не лікуючи душу, і навпаки: вилікувати душу неможливо зневажаючи тіло»

/ Гіппократ/

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1. Повага до індивідуальності дитини (врахування бажань, інтересів, потреб), її самостійності, допомога у пошуку шляхів виходу зі складних ситуацій;

2. Формування системи цінностей та збереження в сім'ї емоційного комфорту;

3. Підвищення психологічної освіти батьків, набуття знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей дитини;

4. Забезпечення тісного взаємозв'язку і взаємодії зі школою та іншими дитячими колективами. Лише дружні, відкриті стосунки дитини з батьками, взаємодопомога, турбота та увага забезпечать добрі відносини в сім'ї, бажаний результат виховання.

Пам'ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ СТАН

1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили

5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

ПОРАДИ ЩОДО САМОСТІЙНОГО ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ

Навчіться розуміти свої почуття. Усвідомлення того, що відбувається з вами в цей момент, вже є «рятівною паличкою» в ситуації стресу, навіть якщо у вас немає можливості поділитися з кимось своїми проблемами.
Привчіть себе починати розмову про особисті невдачі та проблеми описом своїх досягнень та успіхів. Це принесе вам внутрішню гармонію та врівноваженість.
Навчіться просити про допомогу. Можливо, спочатку це буде непросто. Може з'явитися страх, що колеги подумають, наче ви не здатні впоратися з тим чи тим поставленим завданням. Однак, правильно розподіливши обов'язки, ви зможете ефективніше проявляти свої професійні навички та якості.
Не відмовляйтеся від допомоги. Прийнявши її, ви водночас робите щасливим і того, хто запропонував цю допомогу, і себе.
Займіть активну позицію — це один із найдієвіших способів. Не очікуйте, що нелегкі переживання, властиві для професійного вигорання, минуть самі собою.
Пропишіть у своєму розпорядку дня час для сну та відпочинку. Виділіть стільки часу, скільки зможете, і визначте максимальний проміжок можливого скорочення. Наприклад, заплановано дві години. Можливість скорочення — не більше 15 хвилин. Спочатку усвідомлено дотримуйтеся запланованого розкладу, доки це не стане звичкою. Зберіть «банк ідей» для проведення дозвілля. Коли виникатиме відчуття розгубленості — «А що ж робити?» — заглядайте в складений заздалегідь список.
Сприймайте процес подолання професійного вигорання як своєрідний життєвий виклик, що здатний зміцнити вас і як особистість, і як професіонала. Внутрішні ресурси є в кожного. Тільки глибина залягання цього скарбу може відрізнятися. Тому уникайте порівняння своїх шляхів та швидкості виходу з кризи з результатами інших людей.

Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .
Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .
Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.
Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Заповіді сучасного школяра

1. Розкрий себе в будь-якій ініціативі.
2. Пам'ятай, що сила твоя, цінність для тебе і оточуючих – це твоє прагнення до морального, духовного і фізичного здоров'я.

3. Знайди того, хто потребує твоєї підтримки, допомоги, захисти його. Надавши допомогу, не перетворюй її на милостиню, не принижуй гідність людини.
4. Оцінюй себе та твоїх товаришів не за словами, а за реальними діями.
5. Вчися, бо вчитися треба.
6. Розумій природу, щоб розуміти самого себе.
7. Перемагай труднощі і не зупиняйся на досягнутому.
8. Люби, поважай свій народ, свою культуру, Батьківщину.
9. Будь хазяїном свого слова.
10. Шануй своїх батьків.

Якщо виникають конфліктні ситуації при спілкуванні

…виражати згоду тобі допоможуть такі фрази:

Це не викликає заперечень (сумніву)…
Я готовий з цим погодитися…
Мені близькі ці думки…
Я поділяю (підтримую) точку зору (думку)…
Я теж хотів це (про це) сказати…
Моя точка зору (моя думка, моя позиція) повністю збігається…
Ніхто і не заперечує…

Ти не образиш іншого, якщо вираження своєї незгоди почнеш зі слів:

Мені так не здається…
Я думаю по-іншому (навпаки)…
Я дотримуюсь іншої думки…
У мене інша (протилежна) точка зору…
Я дозволю собі не погодитися з тобою…
На жаль, не можу погодитися з тобою…
Мені хотілося б висловити свою незгоду…

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

У ваших дітей переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.
У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.
Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.
Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
Умійте ставити себе на місце дитини.
Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми, краще порівнюйте її з самою собою ( якою вона була, якою вона є та якою може стати в майбутньому).
Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.
Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте Катерину і Миколу, а порівнюйте Миколу сьогодні і вчора).
Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
Забезпечуйте систематичне повторення.
Уникайте перевантаження дітей.
Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, , активно залучайте батьків і вчителів - предметників до життя класу.

Пам’ятка класному керівнику 1-го класу

Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатньо сформованість вольової регуляції.
Індивідуальний підхід до учнів та їх можливостей, щоб не послабити нервову систему, не знизити самооцінку та мотивацію до засвоєння знань.
Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність, краще об`єднайте їх у групи, що працюватимуть разом.
Порівнювати роботи учня лише з його попередніми роботам, а не з роботами інших.
Створюйте ситуації успіху, хваліть учня за найменші досягнення.
надавайте учням можливість висловити свої думки, підкреслюйте цінність почутого.
Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
Залучайте до спільної діяльності для згуртування колективу.

Правила спілкування

Ставтеся один до одного і до всіх людей з повагою.
Поважай себе, бо ти — Людина.
Дотримуйся правил гарного тону при спілкуванні.
Дивись людині в очі, коли вітаєшся і розмовляєш з нею.
Говори чітко і спокійно, стеж за силою звуку, ніколи не підвищуй голос, не кричи — це негарно.
Вживай «чарівні слова» в мові, у звертанні до дорослих людей та однолітків.
До дорослих людей звертайся на ВИ!
Ніколи не вживай у своїй мові нецензурних, брутальних слів, адже це не прикрашає людину, а навпаки, принижує її, збіднює її мову та інтелект.
Ніколи не перебивай розмову людей, а дочекайся, коли розмову закінчать.
Коли розмовляють дорослі, не слід втручатися у їхню розмову і щось додавати своє, заперечувати чи стверджувати, коли тебе не питають.
Говорити треба завжди правду, бо брехня не робить тобі честі, і вона завжди вилізе на поверхню. Недаремно народна мудрість каже: «Шила в мішку не сховаєш».
Найбільша сила — це розум. Тому треба послуговуватися цим правилом у житті.

Поради психолога

на допомогу молодому учителю

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!

Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.

Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.

Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

Золоті правила учительської похвали

Як похвалити учня на уроці і не надати йому тим самим «ведмежу послугу»? Для цього педагогу важливо дотримуватися таких правил.

1. Хваліть за старанність!
Хвалити учня потрібно за ті зусилля і старання, які він доклав при виконанні завдання або доручення, а не за гарні здібності та інтелект, дані йому природою. Наприклад, похвалити учня на уроці російської мови за відмінний диктант можна так: «Молодець! Ти багато читаєш, старанно підготувався до роботи, повторив всі правила! »Не зовсім вірно в цьому випадку говорити:« Ти не допустив в диктанті жодної помилки! У тебе вроджена грамотність! »А на уроці англійської мови хорошою мотивацією стане похвала англійською.
2. Хваліть дії, а не особистість!
У похвалі дуже важливо висловити схвалення діям і досягненням учня, а не оцінити його особистість. В іншому випадку у школяра може сформуватися не об'єктивно завищена самооцінка і зарозумілість. А це, як кажуть, тема для окремої статті.
3. Чітко позначайте, за що хвалите!
Важливо, щоб школяр розумів, за що конкретно його похвалили, що саме йому вдалося зробити добре. Загальна похвала має невисоку ефективність, викликає сумніви в її щирості. Наприклад, при бажанні похвалити учня на уроці малювання можна звернути увагу на деталі малюнка: «Яку гарну вазу з фруктами тебе вдалося зобразити!». При цьому рекомендується уникати загальних фраз: «Ти розумниця! Справжній художник! »Якщо це доречно, намагайтеся підкреслити складність завдання, успішно виконаної учнем.

4. Хваліть в міру і по справі!
Учительська похвала повинна бути щирою, заслуженої, помірною і обгрунтованою, щоб не викликати заздрість з боку інших учнів. Безмірна похвала втрачає будь-яку цінність і сенс, привчає дитину до дешевого успіху. Школяр, якого хвалять за кожну дрібницю, підсвідомо очікує схвалення практично кожного свого дії. А коли не отримує його, щиро дивується. До того ж похвала без міри - прямий шлях до зазнайству, причина виникнення ліні і байдужості до інших предметів.

5. Хваліть не тільки «любимчиків»!
У кожному класі не обходиться без неформальній ієрархії, на підставі якої вважається, що одні учні гідні похвали більшою мірою, ніж інші. Як же хвалити своїх вихованців, які не користуються популярністю у однокласників? Наполеглива похвала на їхню адресу може тільки погіршити до них ставлення класу. Важливо таких учнів обгрунтовано підтримувати, звертати увагу на їх успіхи в навчальній і позаурочній діяльності. Для похвали своїх «улюбленців» педагогу бажано вибирати найбільш підходящий для цього момент.
6. Зупиняйтеся на хорошому!
Як легко за допомогою словесного схвалення педагогу вдається підвищити самооцінку учня! Але всього одна зайва пропозиція здатна все зруйнувати. Наприклад, якщо вчитель захотів похвалити школяра на уроці математики за цікаве рішення одного завдання, він не повинен вказувати на те, що інша частина роботи йому не вдалася. Невдалий приклад похвали: «Молодець! Ти вирішив цю задачу незвичайним способом! А на решту приклади навіть дивитися не хочеться! »У даному контексті останнє речення не повинно було прозвучати з вуст педагога.

Учительська похвала не повинна містити докорів, умов і уточнень, її потрібно закінчити на хорошій ноті. Похваливши учня, не варто через деякий час переконувати його в значущості цього особистого досягнення.

7. Не протиставляйте одного учня всьому класу!
Не можна хвалити одного учня, якщо його не підтримує група. Навіть якщо він вчинив правильно. Наприклад, як похвалити учня на уроці хімії, якщо він один виконав домашнє завдання? Краще всього зробити це наодинці з дитиною. Адже похвала перед усім класом (хоч і цілком заслужена) в цьому випадку здатна породити в однокласників не так заздрість, скільки агресію. А адже цей учень ні в чому не винен!
8. Хваліть без порівнянь!
Важливо, щоб вчительська похвала була безумовною, не містила порівнянь. Не порівнюйте успіхи, результати та особистісні якості учня з досягненнями однолітків. Не кажіть, що Федір молодець, тому що він впорався із завданням краще, ніж його однокласник Іван чи Микола.
9. Підкріплюйте похвалу!
Похвала, підкріплена схвалюючими невербальними компонентами (усмішкою, мімікою, відкритими жестами) володіє більшою силою і ефективністю.
10. Запасіться «Я-посланнями»!
Більш дієвою є та похвала, при вираженні якої вчитель використовує «Я-послання». Наприклад, похвалити учня на уроці літератури можна так: «Я дуже рада, що тобі вдалося вивчити і виразно розповісти цей непростий вірш». Така похвала сприяє зближенню вчителя та його вихованців.

^{Пам’ятка вчителю для роботи з обдарованими дітьми}

- Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо вразливих і чуттєвих до всього, що стосується їхнього «я».

- Допомагайте обдарованим дітям виробити адекватну самооцінку, розвивати емпатію.

- Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.

- Дотримуйтеся порядку й дисципліни, обдаровані діти, як і всі інші, повинні знати межу допустимої поведінки.

- Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.

- У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

- Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

- Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.

- Заохочуйте дітей, це стимулює їх.

- Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей, щоб розвинути здібності кожної дитини.

Не займайтеся наставлянями, допомагайте дітям діяти незалежно, не давайте прямих інструкцій відносно того, чим вони повинні займатися .
Не стримуйте ініціативи та не робіть за них те, що вони можуть зробити самостійно .
Навчіть школярів простежувати міжпредметні зв’язки та використовувати знання, отримані при вивченні інших предметів.
Привчайте дітей до навичок самостійного рішення проблем, досліду та аналізу ситуацій. Використовуйте складні ситуації,які виникають в школі чи вдома, як область додатку отриманих навичок при рішенні завдань.
Допомагайте дітям навчитися управляти процесом засвоєння знань .

Вхід на сайт