|
Заняття з елементами тренінгу
«Профілактика та подолання синдрому «професійного та емоційного вигорання педагога»
Усе в твоїх руках…
Народна мудрість
МЕТА: ознайомити педагогічних працівників з особливостями професійного та емоційного вигорання педагога; розвивати вміння та навички подолання негативних наслідків стресових ситуацій; сприяти емоційному розвантаженню з метою підвищення рівня самооцінки та самоповаги.
ЗАВДАННЯ:
1. ознайомлення педагогів з поняттям професійного та емоційного вигорання та його причини;
2.Опанування антистресовими техніками;
3. Провести експрес-анкету для оцінювання рівня синдрому емоційного вигорання; вправи на релаксацію.
4.Визначення шляхів його профілактики та подолання;
Матеріали: маркери, аркуші паперу, стікери, плакати, роздаткові матеріали.
Хід заняття.
I. Вступна частина.
1.Вправа «Привітання». -5 хв.
Мета: створити умови для ефективної співпраці; сприяти згуртованості класу. Хід гри: Зараз ми з вами привітаємося таким чином.
Посміхніться сосідові справа і сусідові зліва.
По – дружньому штовхніть плечем сусіда праворуч і сусіда зліва.
Потисніть руку сусідові справа і сусідові зліва.
Посміхніться тому, хто сидить навпроти Вас. Дотягніться до нього і потисніть йому руку.
- Як ви почувалися під час кожного з вітань?
Дякую всі молодці.
2.Вправа «Дерево очікувань» -5 хв.
Мета: визначення сподівань та очікувань учасників щодо заняття.
Матеріали: плакат із зображенням дерева очікування, паперові пташки.
Тренер роздає пташки групі і пропонує записати свої сподівання та очікування від заняття на них. Потім учасники прикріплюють свої пташки навколо дерева.
3.Прийняття правил роботи групи. 7 – 10 хв.
- Для того, щоб наша робота була ефективною, давайте напрацюємо правила групи у вигляді сонечка. Ось, у нас є сонечко, але не вистачає промінчиків на ньому, щоб вони утворилися давайте на пелюстках квітки напишемо наші правила .
Обговорення.
Отож, які ви пропонуєте варіанти? Що це правило означає?
-
Правило піднятої руки – розмовляє той, хто підняв руку:
-
Дотримуватися регламенту – тобто часу;
-
Принцип «Тут і тепер»- зосередитися на тому, що учасники думають і відчувають у даний момент, а не взагалі чи колись.
-
Активність – працювати активно.
-
Говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки.
-
Бути лаконічним — висловлюватись стисло.
-
Говорити по черзі — не перебивати, уважно слухати інших.
-
Бути доброзичливими — ставитися доброзичливо до інших учасників, поважати їхні почуття.
-
Щирість та відвертість.
-
Конфіденційність(все про що ми тут з вами зараз будемо розмовляти повинно залишитися між нами).
-
Телефон на вібро.
-
Чи всі погоджуються з даним правилом? Приймаємо дане правило? Підніміть будь -ласка руки, якщо ви згодні з даним правилом, а якщо не згодні, то чому?
Ось, і утворилося у нас таке чудове сонечко.
Давайте будемо дотримуватися цих правил, що написані на промінцях.
4.Вступ.- 5 хв.
Тренер звертається до учасників: „Сьогодні ми з вами зібралися, щоб розглянути питання „Що ж таке синдром професійного та емоційного вигорання педагога, його причини та поради як його подолати”. У цьому нам допоможе сьогоднішня зустріч”.
Сьогодні добре знайомим явищем у навчальних закладах є синдром емоційного вигорання та професійного вигорання.
Постійна втома, емоційна спустошеність, байдужість, відчуття відсутності соціальної підтримки, постійні докори учням та їхнім батькам, незадоволення професією - мабуть знайоме явище для багатьох присутніх, а це і є прояви синдрому емоційного та професійного вигорання.
Синдром професійного (емоційного) вигорання - серйозна недуга, що загрожує представникам усіх професій, але найбільше від неї потерпають вчителі. Як попередити цю недугу та як її подолати – ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому занятті.
5. Вправа «Порядковий номер»- 5 хв.
Ця вправа допоможе встановити зоровий контакт з усіма учасниками. Всі сидять в колі, один учасник говорить «один» і дивиться на будь – якого учасника гри, той на кого він подивиться, каже «два» і дивиться на іншого. Вправа проводиться до тих пір поки всі учасники не приймуть участь в грі.
II. Основна частина.
6. Вправа «Мозковий штурм»: Що допомагає вберегтися від емоційного вигорання»
Мета: познайомити з найдоступнішими способами саморегуляції та самовідновлення , які можуть допомогти вберегтись від емоційного вигорання.
Час: -10 хв.
Хід вправи
Кожен з вас зараз висловить свою думку.
Учасники називають свої або можливі на їх думку способи, які допомагають уникнути емоційного вигорання.
Варіанти переліку способів регуляції: (сон, смачна їжа, відпочинок на природі, спілкування, тварини, сауна, масаж, спорт, танці, музика, прибирання, рукоділля, гумор і т.д.)
Висновок: Важливо не тільки визначити, що ж сприяє відновленню, а й реально виділяти на це час і місце у своєму житті.
7.Інформаційне повідомлення -15 хв.
Синдром «професійного вигорання» - один із проявів стресу, з яким стикається людина у власній професійній діяльності.
Термін «професійне вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Дж. Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Це люди, які працюють у системі «людина-людина»: лікарі, юристи, соціальні працівники, психіатри, психологи, вчителі.
Факторами, які впливають на вигорання є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту. Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина».
Ми з вами дізналися, що синдром «професійного або емоційного вигорання» — складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.
Яким чином проявляється синдром «професійного вигорання»?
Синдром виявляється у
-
депресивному стані;
-
почутті втоми і спустошеності;
-
втраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
-
негативній настанові щодо роботи і життя в цілому.
Якщо подібний синдром спостерігається у педагогічного працівника, то це стає небезпекою для його учнів, тому що, настрій наставника швидко передається підопічним.
Причини СЕВ:
1) суб'єктивні (індивідуальні) пов'язані з: особливостями особистості, віком (молоді працівники більше схильні до ризику «вигорання»), системою життєвих цінностей, переконаннями, способами й механізмами індивідуального психологічного захисту, особистим ставленням до діяльності, взаєминами з колегами по роботі, членами своєї сім'ї. Найбільше піддаються «вигоранню» і першими «виходять із ладу», як правило, найкращі працівники — ті, хто найбільш відповідально ставляться до своєї роботи, переживають за свою справу, вкладають у неї душу.
2) об'єктивні (ситуаційні) безпосередньо пов'язані зі службовими обов'язками, наприклад, зі збільшенням професійного навантаження, недостатньою соціальною та психологічною підтримкою.
Тривале й надмірне функціональне навантаження є основною передумовою формування синдрому вигорання.
Складові «синдрому вигорання»:
Синдром вигорання включає в себе три основні складові:
- емоційну виснаженість; (під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.)
- редукцію професійних досягнень. (редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній).
- деперсоналізацію; ( під деперсоналізацією (дегуманізацією) — цинічне відношення до роботи та до її об'єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють)
Вигорання відбувається дуже поступово (I стадія триває 3-5 років, II триває 5-15 років, III – від 10 до 20 років), на його тлі можуть загострюватись хронічні і виникати нові хвороби.
Профілактика емоційного вигоряння педпрацівників
До основних способів профілактики емоційного вигоряння відносять:
1. Пристосування себе до роботи – що означає вироблення в собі таких рис, які б могли зменшити ризик вигоряння. Це і певні види захисту, і такі риси, як емпатія, розуміння, підвищення комунікативних навичок.
2. Пристосування роботи до себе – зміна умов праці та певної мірою відстороненість.
3. Економічні витрати «емоційного палива» - менше емоційних затрат під час виконання професійних обов’язків.
4. Відновлення – компенсація затрачених зусиль та адекватний відпочинок.
Загальні рекомендації професіоналам із запобігання розвитку синдрому емоційного вигоряння можна сформулювати таким чином:
· перший крок до подолання вигоряння – розібратися з собою, зрозуміти свої цілі та уявити образ свого майбутнього, зрозуміти сенс того, чим саме людина займається;
· другий (інший спосіб) – перехід у сферу, яка лежить поруч. Тоді попередні знання, уміння та навички знаходять застосування. Людина робить так звану горизонтальну кар’єру;
· третій – не залишаючи даного виду діяльності, зробити її інструментом для досягнення більш глобальних ідей;
· четвертий – людина, залишаючись у тій же ситуації, починає робити акценти не на тому, що вона вже добре знає, уміє та засвоїла, а на тому, що являється для неї проблемою. Так можна віднайти новий сенс у старій професії, а її перетворення в інструмент саморозвитку стає профілактикою вигоряння.
· Самореалізація та актуалізація особистісних можливостей, розкриття внутрішнього потенціалу вчителя найефективніший спосіб профілактики емоційного вигоряння.
Якщо вчитель прагне до самоактуалізації, він створює на уроці позитивний психологічний клімат, і діти сприймають процес навчання як внутрішнє зростання. Для такого вчителя педагогічна діяльність надає можливостей власного розвитку. Знання педагога про самого себе, про свої особистісні та професійні якості, оцінка своєї професійної компетентності стають предметом його самоставлення.
Шляхи запобігання виникненню синдрому емоційного вигорання:
−Навчіться розпізнавати стрес. Назвіть 5 найбільш важливих джерел стресу. Яка ваша реакція на них. Як можна знизити вплив стресорів? Які стресори є рутинними для вас? Які стресори виникають найчастіше у вашому житті? Чи хочете ви й надалі відчувати вплив стресорів? Яких стресорів ви можете уникнути і яким чином? Як ваш організм реагує на стресори? Які ви використовуєте прийоми подолання стресу?
−Навчіться управляти своїм часом. Визначіть основні цілі та завдання. Співвіднесіть результати виконання з можливостями їх реалізації. Складіть розклад виконання справ. Навчіться говорити «Ні». Делегуйте свої повноваження.
−Навчіться знімати емоційну напругу. «Тіло не боліє окремо від душі» (Сократ). Якщо ми навчимося управляти своїми емоціями, то станемо більш здоровими. Найбільш ефективним методом є аутотренінг та медитація.
−Учіться планувати. Заздалегідь програвайте в уяві різні варіанти поведінки.
−Визнайте і прийміть обмеження. Не ставте перед собою абсолютно неосяжні цілі. «Світ подібний до театру. Щоб грати в театрі з успіхом і похвалою, беруть ролі за здібностями» (Г. Сковорода).
−Будьте позитивним. Зосередьтеся на позитивних якостях оточуючих. «Світ належить оптимістам. Песимістам – стан душі» (Ф. Гізе). Учіться терпіти і прощати.
І хоча не існує універсального рецепту від вигоряння, усе ж цю проблему можна вирішити, якщо нею цілеспрямовано займатись. Необхідно розділяти робочу частину життя та сімейну й не змішувати їх, не брати роботу додому, не занадто затримуватись на роботі. Корисні фізичні вправи та прогулянки, щоб відволіктись від роботи. Також досить корисно брати короткочасні перерви, коли відчуваєте, що ситуація занадто напружена.
Висновок. Отже, адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. Нажаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання, ні емоційне вигорання нам не загрожуватиме!
Це ми є “капітанами” нашого життя, “ковалями” своєї долі. Ми приймаємо рішення і несемо за нього відповідальність.
8. Релаксація « Сходи до успіху»-10 хв.
Уявіть собі, що перед вами високі сходи без перил, без поручнів. Ви робити перші кроки, вам важко, ви відчуваєте втому, головний біль, починає терпнути шия,боліти плечі, на ваших плечах важка ноша, ви відчуваєте знесилення, у вас болять руки. Ця біль передається по всьому тілі, вам важко йти, ноги перестають вас слухати, але ви не зупиняєтеся і рухаєтеся в перед. Ви наближаєтеся до половини сход, і вам несила іти. Але вам простягають руку допомоги, ви не знаєте хто це, але ви йому довіряєте, і знову рухаєтеся вперед. У вас поступово перестають боліти ноги, руки, біль відступає, ноша на плечах вже стає не такою важкою, ви можете розслабити шию. Головний біль проходить. Ви відчуваєте полегшення, ноша здається вже не такою важкою. І ось ви піднімаєте голову і бачити, що знаходитися майже на вершині. У вас прилив сил, відкрилося «друге дихання» і ви піднімаєтеся на саму верхню сходинку. Перед вами синя стрічка. Це стрічка вашого успіху. Ви берете ножиці і перерізаєте її. Ви досягли вершини успіху, ви відчуваєте гордість за себе. Вас переповнює радість. Вам хочеться кричати від щастя, від задоволення. Ви найкращі!!!!!!!!!! Запам’ятайте це відчуття!!!
Тепер ви впевненні, що подолаєте усі перешкоди, проблеми, щоб знову досягти успіху.
Висновки. «Сходинки успіху»
Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той вчитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши їх, зміг прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше, вмійте з них виносити для себе правильні висновки.
9.Експрес-анкета для оцінювання рівня синдрому емоційного вигорання-10хв.
Інструкція. Шановний колего! Позначте наскільки кожне твердження відповідає Вашому стану. Дякуємо!
Оцінювання результатів:
· 6-12 балів – середній рівень емоційного вигорання;
10.Вправа «Задоволення» - 10 хв.
Учасникам роздають аркуші паперу і пропонують написати 5 видів повсякденної діяльності, які приносять їм задоволення. Потім пропонують проранжувати їх за ступенем задоволення (від найбільшого до найменшого)
Висновок: дані види діяльності - це ваш ресурс, який можна використовувати як «швидку допомогу» для емоційного відновлення сил, збереження, зміцнення психологічного здоров`я.
III.Заключна частина.
Підсумок заняття.
12.Вправа «Дерево очікування»- 5 хв
Мета: усвідомлення учасниками того, якою мірою реалізовані їхні очікування щодо тренінгу.
Матеріали: плакат із зображенням дерева очікування, паперові пташки .
Тренер інструктує учасників: візьміть ваші пташки і розмістіть їх на дерево, якщо справдилися ваші очікування від заняття.
13.Обернений зв'язок. Важливе сьогодні. – 5хв
- А зараз подумайте і скажіть:
- Що було важливого для вас сьогодні?
14.Рефлекія. Вправа «Чарівний мішечок».-5 хв
Учасникам пропонується дістати по одній записці з чарівного мішечка, яка підкаже їм, що на них чекає сьогодні або що їм потрібно зробити найближчим часом.
На завершення хочеться побажати всім наснаги, радісного і творчого підходу до життя взагалі і роботи зокрема. Посміхайтесь частіше й будьте здорові!
Успіхів Вам і внутрішньої рівноваги!
Дякую вам всім за увагу!
|
